Штучний інтелект стрімко змінює підходи до державного управління в усьому світі – однак наскільки готовність держав до його впровадження пов'язана з рівнем їхнього економічного розвитку? І чи однаково цей процес відбувається в різних регіонах світу? Ці питання лишаються недостатньо дослідженими, попри зростаючий науковий інтерес до теми.

Відповідь на них шукає авторський колектив кафедри економічної теорії та конкурентної політики ДТЕУ – Діана Шкуропадська, Лариса Лебедева, Катерина Ніколаєць, Ірина Штундер, Вікторія Хрустальова та Юлія Ясько. Дослідники поставили за мету виявити регіональні особливості впровадження штучного інтелекту в системах державного управління та оцінити зв'язок між рівнем готовності регіонів до використання ШІ-технологій та рівнем їхнього економічного розвитку.

Інформаційною базою слугували дані Government AI Readiness Index, а аналіз охопив дев'ять регіонів світу. За допомогою порівняльного, статистичного, кореляційно-регресійного аналізу та методів групування автори з'ясували, що лідером за готовністю до впровадження ШІ є Північна Америка (81,51 б.), за нею йдуть Західна Європа (64,42 б.) та Східна Європа (54,31 б.) — усі три перевищують середньосвітовий показник у 48,17 б. Найнижчі позиції посідають Африка на південь від Сахари, Тихоокеанський регіон та Латинська Америка й Карибський басейн, що пояснюється обмеженою цифровою інфраструктурою, дефіцитом фінансових ресурсів і слабкою інституційною спроможністю.

Ключовий результат дослідження: понад 90% варіації рівня готовності регіонів до впровадження ШІ пояснюється показником ВВП на особу — а це свідчить про сильний позитивний зв'язок між економічним розвитком і державною готовністю до цифрових технологій. Отримані результати підтверджують наявність сильного позитивного взаємозв'язку між рівнем економічного розвитку та готовністю уряду до впровадження штучного інтелекту, водночас указуючи на те, що інституційні, регуляторні та політичні чинники також мають влив.

Читати статтю