УВАГА! Нова платформа наукового журналу "Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право".
Перейти за посиланням -  http://journals.knute.edu.ua/foreign-trade
 

Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Гончарова Ю., Іващенко Д., Міщук К. Міжнародні організації та їх роль у підтримці глобальної політики безпеки. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2019. № 1. С. 35-44. Серія. Юридичні науки.


  ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)

УДК 341.215.2:346.548]=111   DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2019(102)04
ГОНЧАРОВА Юлія,
E-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: 0000-0003-4679-3715
  к. ю. н., старший викладач кафедри міжнародного публічного права
Київського національного торговельно-економічного університету
вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна
     
ІВАЩЕНКО Дар’я,
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: 0000-0003-4123-6821
  старший викладач кафедри міжнародного публічного права
Київського національного торговельно-економічного університету

вул. Кіото, 19, м. Київ, 02156, Україна
     
МІЩУК Ксенія,
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
ORCID: 0000-0002-4596-2997
  K&C Mediagroup, головний менеджер
 
11, Herbu Szreniawa str., Warsaw, 02972, Poland
 

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇХ РОЛЬ У ПІДТРИМЦІ ГЛОБАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ 

Постановка проблеми. Глобалізація встановлює новий спектр правил і прин­ципів, які керують глобальною системою. XXI століття можна розглядати як еру нових підходів і концепцій у міжнародних відносинах. Безпека як на національному, так і на міжнародному рівнях вимагає всебічного вивчення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання діяльності міжна­родних організацій широко висвітлено у правових актах міжнародних організацій та дослідженнях зарубіжних вчених.
Метою статті є вивчення ролі міжнародних організацій у підтримці глобальної системи безпеки.
Методологічною основою дослідження є загальні методи наукового знання, а також методи, що використовуються в юридичній науці: аналізу та синтезу, формально-логічні, порівняльно-правові, статистичні та ін.
Результати дослідження. У міжнародних відносинах у ХХ–ХХІ ст. відбу­лися серйозні зміни: до початку Другої світової війни міжнародна система діяла в умовах анархії, тоді як холодна війна створила умови для біполярності. Тобто глобалізація змінила спосіб, у який світова сила розподілилася по всьому світу. Навіть найменші держави стали залучатися до прийняття рішень і глобального процесу, в якому кожен голос має значення. Потужні держави не можуть ігнору­вати інтереси сусідів, які є не настільки економічно розвиненими. Глобальна влада більше не зосереджена у вузькому колі впливових держав.
Міжнародне співтовариство не може бути осторонь людських страждань і громадянських конфліктів усередині будь-якої країни, а державна влада, у свою чергу, часто не в змозі вирішити внутрішні проблеми без втручання ззовні. З огляду на це, Міжнародною комісією з питань державного суверенітету у 2001 р. запро­поновано поняття відповідальності за захист (R2P). Концепція R2P, що надає новий зміст поняттю державного суверенітету, який раніше розглядався як вища влада уряду над її внутрішньою та зовнішньою політикою без будь-якого втручання з боку іншої держави, сьогодні розглядається як відповідальність держави за захист своїх громадян і збереження їхнього добробуту. Однак, якщо державна влада не в змозі нести таку відповідальності, вона звертається до міжнародного співтова­риства, що може використовувати всі відповідні заходи для ліквідації масових злочинів і захисту життя цивільних осіб.
Висновки. Держави у сучасному глобалізованому світі поодинці не здатні протистояти новим викликам, не можуть перебувати в ізоляціоністській позиції і змушені дотримуватися правил нового світового порядку, оскільки, по-перше, їх дії або бездіяльність можуть призвести до відповідальності перед міжнародним співтовариством, а по-друге, поняття безпеки розширено як відповідь на різнома­нітні та стійкі загрози: постійна наявність ядерної зброї у країнах з політичною нестабільністю; розповсюдження зброї масового ураження недержавними утворен­нями; спори корінного третього світу; внутрішньодержавний, транскордонний конфлікт; екологічні загрози безпеці. Оскільки глобалізація стирає кордони, кожна внутрішня криза стає глобальною проблемою. Мультиполярність потребує послідов­ного і сильного глобального уряду, який не може бути ефективним без міжнародних організацій, зокрема, ООН, НАТО, ОБСЄ, Інтерпол та таких правоохоронних організацій, як, наприклад, Міжнародний кримінальний суд та Міжнародний суд. Глобальна безпека – одне з найбільш важливих і актуальних питань у сучасних умовах, тому міжнародні організації постійно розробляють інструменти та заходи для подолання сучасних загроз.
 
Ключові слова: міжнародна організація, глобалізація, міжнародне право, глобальна безпека, міжнародні відносини.

REFERENCES 

  1. Annan, Kofi (2006). Address to DPI/NGO conference, World Summit, viewed 17 April2015. Retrieved from   http://www.un.org/dpi/ngosection/annualconfs/53/sg-address.html [in English].
  2. Glenda, Sluga (2019). Remembering 1919: international organizations and the future of international order. International Affairs. (Vol.95). Is.1, 1 January, (pp. 25-43) [in English].
  3. Moritz P., Moelle (2017). The International Responsibility of International Organisations:Cooperation in Peacekeeping Operations, Cambridge University Press. (Vol. 31). Is. 3, (pp. 734-739) [in English].
  4. Rivalry and Overlap: Why Regional Economic Organizations Encroach on Security Organizations, Yoram Z. Haftel, Stephanie C. Hofmann, 2019. Retrieved from   https://scholars.huji.ac.il/sites/default/files/yoramhaftel/files/hh_rivalry_and_overlap_jcr_final_jan_2019_ssrn.pdf [in English].
  5. Herz, John (1950). Idealist internationalism and the security dilemma. World Politics. (Vol. 2), 2, (pp.157-180) DOI: https://doi.org/10.2307/2009187 [in English].
  6. Hans, J. (1985). Morgenthau and Kenneth Thompson, Politics Among Nations: The Struggle for Power and Peace, 6th ed. New York: McGraw-Hill [in English].
  7. Baylis, John (2008). International and global security in the post-cold war era. In Baylis, Smith, and Owens ed. The globalization of world politics: an introduction to international relations. London: Oxford University Press [in English].
  8. UN General Assembly, 2005. World Summit Outcome Document, A/Res/60/1. Retrieved from   http://www.refworld.org/docid/44168a910.html [in English].
  9. Buzan, Barry (1983). People, States and Fear: The National Security Problem in International Relations. Chappel Hill: University of North Carolina Press [in English].
  10. OSCE, 2014. «What is the OSCE», OSCE official web site, viewed 20 April 2015. http://www.osce.org/secretariat/35775?download=trueStone; 112. Marriane, 2009. «Security according to Buzan: a comprehensive security analysis». Security discussionpaper series. (Vol. 1). Retrieved from http://www.geest.msh-paris.fr/IMG/pdf/Security_for_Buzan.mp3.pdf [in English].
  11. Gottwald, Marlene (2012). Humanizing Security? The EU’s responsibility to protect in the Libyan Crisis. FIIA Working Paper 75. Retrieved from http://www.fiia.fi/en/publication/261/humanizing_security [in English].
  12. Archer, Clive (2001). International organizations. New York: Routledge. DOI:https://doi.org/10.4324/9780203192276 [in English].
  13. UNDP, 1994. New Dimensions of Human Security, Human Development Report. New York: Oxford University Press [in English].