Бібліографічний опис згідно з ДСТУ 8302:2015
Акінбола О. А., Алака Н. С., Ково С. А. Взаємозв’язок між організацією навчання кадрівта рівнем конкурентоспроможності
на зовнішніх ринках. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2018. № 5. С. 70-86. Серія. Економічні науки.
ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF) 
DOI: https://doi.org/10.31617/zt.knute.2018(100)05
АКІНБОЛА Олуфемі Амос,
старший викладач кафедри ділового адміністрування коледжу наук з управління Федерального університету сільського господарства
м. Абеокута, Федеративна Республіка Нігерія
АЛАКА Нюрені Санусі,
старший викладач кафедри бізнес-адміністрування Лагоського державного університету
м. Лагос, Федеративна Республіка Нігерія
КОВО Соломон Акповироро,
старший викладач кафедри бізнесу та підприємництва Кварійського державного університету
м. Малете, Федеративна Республіка Нігерія
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ ОРГАНІЗАЦІЄЮ НАВЧАННЯ КАДРІВ ТА РІВНЕМ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ
Постановка проблеми. Потреба кадрів у період глобалізації сформувала попит на висококваліфіковані кадри, адже компанії повинні безперервно адаптуватися до постійно змінюваного зовнішнього бізнес-середовища та ринкової ситуації. Більшість організацій прагнуть виготовляти продукцію якнайкраще, щоб виділяти її у форматі покупець-клієнт. Таким чином, вони можуть отримати конкурентні переваги та підтримку своїх акціонерів, що має важливе значення для розвитку та отримання прибутку. Динаміка ринку змінюється, оскільки міняються вимоги споживачів у результаті викликів, які формують появу нових конкурентів на ринку або агресивність уже існуючих. Організація стає конкурентоспроможною завдяки колективному досвіду, підвищенню кваліфікації кадрів, ефективному управлінню процесами.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Навчання в організації є процесом придбання, підтримання та обміну знаннями в організації з метою адаптації до динамічного бізнес-середовища. Багато дослідників вважають, що єдиною стійкою конкурентною перевагою може бути здатність організації навчатись швидше, ніж її конкуренти, підвищуючи кваліфікацію своїх працівників.
Таким чином, поглиблення знань; постійне збагачення інтелектуального капіталу та розвиток навчальних можливостей кадрів залишаються основою стратегії бізнес-структур. Організації повинні підвищувати кваліфікацію своїх співробітників відповідно до змінюваних потреб замовника внаслідок зміни технологій та оптимального використання обмежених ресурсів, розвивати виробництво, щоб перемогти конкурентів, і це вимагає постійної підтримки культури навчання.
Мета статті – розробка методик обміну знаннями співробітників окремих фірм, розвиток їх навчальних можливостей як основної стратегії у конкурентній боротьбі.
Матеріали та методи. Авторами використано такі загальнонаукові методи дослідження, як аналіз, синтез, анкетування. Інформаційною базою праці стали матеріали опитування працівників окремих компаній та дослідження за окресленою тематикою відомих науковців.
Результати дослідження. Міжнародні корпорації в усьому світі шукають способи випередження інших конкурентів різними засобами. Компанії, починаючи від виробничих та закінчуючи сервісними фірмами, прагнуть справитися з викликами, які ставлять перед ними екологічні зміни. Досліджено питання, чи може організаторське навчання слугувати стратегічним інструментом для підвищення продуктивності праці. Міжнародним аудиторським службам було надано 240 примірників опитувальника для вивчення цієї проблеми в Нігерії. Дослідження показало, що можливість індивідуального навчання робить працівників великих фірм цілеспрямованими, і що організаційні умови значно впливають на конкурентоспроможність. У дослідженні рекомендується міжнародним сервісним фірмам спрямовувати більше ресурсів на галузь організації навчання, щоб вони могли досягти кращої глобальної значущості.
Висновки. Успіх організацій сьогодні залежить від здатності розуміти потреби ділового середовища. Підприємства усього світу намагаються придбати необхідне обладнання та продукти для допомоги у проведенні ділових операцій та збільшенні продуктивності праці. Результати цього дослідження показали, що існує зв’язок між індивідуальним навчанням та зобов’язаннями працівника. Тому фірми повинні продовжувати займатися організацією навчання, щоб залучати працівників, що сприятиме ефективній діяльності корпорації.
Ключові слова: організація навчання, організаційна конкурентоспроможність, зобов’язання, корпоративна ефективність.
REFERENCES
1. Crossan, M., & Guatto T. (1996). Organizational learning research profile. Journal of Organizational Change Management, Vol. 9, Is. 1,107-112 [in English]. https://doi.org/10.1108/09534819610107358
2. DeGeus, A. (1988). Planning as learning. Harvard Business Review. March-April,70-74 [in English].
3. Slater, S. F., & Narver, J. C. (1995). Market orientation and the learning organization. Journal of Marketing. Vol. 59, 63-74 [in English]. https://doi.org/10.2307/1252120
4. Njugun, J. (2009). Strategic Positioning For Sustainable Competitive Advantage: An Organizational Learning Approach KCA. Journal of Business Management. Vol. 2, 1, 32-43 [in English]. https://doi.org/10.4314/kjbm.v2i1.44409
5. Lima E., & Filion L. J. (2011). Organizational Learning in SMEs’ Strategic Management: A Descriptive and Systemic Approach. A Presentation at International Council Small Business. Stockholm [in English].
6. Senge, P. M. (1990). The Fifth Discipline: The Art & Practice of the Learning Organization. New York-London-Toronto: Doubleday [in English].
7. Tsang, E. W. K. Organizational Learning and the Learning Organization – A Dichotomy between Descriptive and Prescriptive Research. Human Relations. (Vol. 50), 1, 73-89 [in English].
8. Argyris, C., Schön, D. A. (1996). Organizational Learning II: Theory, Method and Practice. Reading, MA: Addison-Wesley [in English].
9. Ollo-Lopez, A., & Aramendía-Muneta, M. E. (2012). ICT impact on competitiveness, innovation and environment. Telematics and Informatics (Vol. 29), 204-210 [in English]. https://doi.org/10.1016/j.tele.2011.08.002
10. Skerlavaj, M., & Dimovski, V. (2006). Influence of organizational learning on organizational performance from the employee perspective: The Case of Slovenia. Management (Vol. 11), 1, 75-90 [in English].
11. Kohli, A. K., & Jaworski, B. J. (1990). Market orientation: the construct, research propositions and managerial implications. Journal of Marketing(Vol. 54), 2, 1-18 [in English]. https://doi.org/10.2307/1251866
12. Moorman C., & Miner A.S. (1997). The impact of organizational memory on new product performance and creativity. Journal of Marketing Research. Is. 4, 91-106 [in English]. https://doi.org/10.2307/3152067
13. Daft, R. L., & Lengel, R. H. (1986). Organizational information requiem media richness and structural design. Management Science(Vol. 32), 5, 554-571 [in English]. https://doi.org/10.1287/mnsc.32.5.554
14. Garvin, D., Edmondson С. Amy, Gino, F. (2008). Is Yours a Learning Organization. Harvard Business Review. March, 109-116 [in English].
15. Fiol M. C., & Lyles M. А. (1985). Organizational Learning. Academy of Management Review (Vol. 10), 4, 803-813 [in English]. https://doi.org/10.2307/258048
16. Snyder, W. M. (1996). Organization Learning and Performance: An Exploration of the Linkages between Organization Learning, Knowledge, and Performance. PhD Thesis submitted to the Department of Business Administration. University of Southern California [in English].
17. Jaw, B., & Liu, W. (2004). Promoting Organizational Learning and Self Renewal in Taiwanese Companies: The Role of HRM. Human Resource Management(Vol. 42),3, 223-241 [in English].
18. Allen, N. J., & Meyer, J. P. (1993). Organizational commitment: Evidence of career stage effects? Journal of Business Research, 26, 49-61 [in English]. https://doi.org/10.1016/0148-2963(93)90042-N
19. Guest, D. E., Michie, J., Conway, N., & Sheehan, M. (2003). Human Resource Management and Corporate Performance in the UK. British Journal of Industrial Relations(Vol. 41), 2, 291-314 [in English]. https://doi.org/10.1111/1467-8543.00273
20. Pemberton, J. D., Stonehouse, G. H. (2000). Organizational learning and knowledge assets-an essential partnership. The Learning Organization(Vol. 7), 4, 184-193 [in English]. https://doi.org/10.1108/09696470010342351
21. Darwin, J., Johnson, P. & McAuley, J. (2002). Developing strategies for change. Harlow: Financial times Prentice Hall[in English].
22. Capra, F. (1996). The Web of Life. New York, Anchor Books [in English].
23. Fraher, A. L. (2005). Team Resource Management (TRM): A Tavistock Approach to Leadership in High-Risk Environments. Organisational and Social Dynamics(Vol. 5),2, 163-182 [in English].
24. Emery, M. (2004). Open systems theory. In: Boonstra JJ (ed.) Dynamics of organizational change and learning. Chicester: Wiley [in English]. https://doi.org/10.1002/9780470753408.ch3
25. Leavitt, H. J. (1965). Applied organizational change in industry: structural, technical and humanistic approaches. Handbook of Organizations. Rand McNally and Company.Chicago [in English].
26. Keen, P. (1981). Information systems and organizational change. Communicationsof the ACM (Vol. 24), 1, 24-33 [in English]. https://doi.org/10.1145/358527.358543
27. David, A. Kolb, & Alan, L. (1970). Frohman An Organization Development Approachto Consulting. Sloan Management Review (Vol. 12), 1, 51-65 [in English].
28. Penrose, E. T. (1959). The Theory of the Growth of the Firm. Oxford University Press.Retrieved from http://www.oxfordscholarship.com/view/10.1093/0198289774.001.0001/acprof-9780198289777 [in English].
29. Yalabik, Z. Y., Chen, S. J., Lawler, J., & Kim K. (2008). High-performance work system and organizational turnover in east and southeast Asian countries. Journal of Economy and Society. Retrieved from http://onlinelibrary.wiley.com [in English].
30. Boxall, P., Macky, K., & Rasmussen, E. (2003). Labour turnover and retention in New Zealand: the causes and consequences of leaving and staying with employers. AsiaPacific Journal of Human Resources (Vol. 41), 2, 195-214 [in English]. https://doi.org/10.1177/10384111030412006
31. Opoku, A., & Fortune, C. (2011). Organizational Learning and Sustainability in the Construction Industry. The Built & Human Environment Review (Vol. 4), 1, 98-107 [in English].
32. Naoum, S. G. (2002). Dissertation Research and Writing for construction students. Oxford: Butterworth Heinemann. Retrieved fromhttps://trove.nla.gov.au/work/7551131[in English].
33. Smith, K. G., Grimm, C., Young, G., & Wally, S. (1997). Strategic groups and rivalrousfirm behavior. Towards a reconciliation. Strategic Management Journal, (Vol. 18),149-157 [in English]. https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0266(199702)18:2<149::AID-SMJ854>3.0.CO;2-O
34. Collis, David J., & Cynthia, A. (1995). Montgomery. Competing on resources: Strategy in the 1990s. Harvard Business Review, July-August, 118-128 [in English].