До 20.09.2019 проводиться набір статей для публікації у 5-у  випуску журналу.
Серія. Економічні науки; Юридичні науки.

УДК 346.545/.546
 
БАКАЛІНСЬКА Ольга,
д.  ю. н., доцент, завідувач кафедри міжнародного приватного,
комерційного та цивільного права Київського національного
торговельно-економічного університету
 
БУГАЄНКО Наталія,
к. е. н., директор Центру комплексних досліджень з питань
антимонопольної політики Антимонопольного комітету України 

АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ МІЖ КОНКУРЕНТАМИ
 

Постановка проблеми. В сучасних умовах отримання інформації про динаміку ринку, тенденції зміни попиту, альтернативні пропозиції від конкурентів життєво необхідно для підтримки ефективної діяльності суб’єктів господарювання на ринку. Тому отримання інформації й обмін певними даними можуть нести в собі істотні ризики спотворення конкурентного середовища, а значить, за певних умов такі дії можуть розглядатися конкурентним відомством як антиконкурентна практика. У зв’язку з цим актуальним є питання, де знаходиться межа між правомірними діями і порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливостям інформаційного обміну серед конкурентів у контексті дотримання конкурентного законодавства посвячено праці багатьох науковців, зокрема А. Усової, В. Гладкої, М. Блумом, А. Капобьянко, Папп Ф. Вагнер-фон, Х.-Ю. Німейєр, Е. Бісоколі, К. Ості.
Метою статті є комплексний системний аналіз проблем правового регулю­вання угод щодо обміну інформації між конкурентами, визначення перспектив розвитку конкурентного законодавства України з урахуванням досвіду нормативного врегулювання інформаційних обмінів в ЄС та інших державах світу.
Матеріали та методи. Теоретичну основу статті склали наукові праці вчених з різних галузей права, які в тій чи іншій мірі досліджували проблеми обміну інформації між конкурентами з точки оцінки монопольних ризиків (антимонополь­ного комплаєнсу) та вдосконалення нормативного забезпечення антимонопольного регулювання. Також використані філософські методи пізнання (діалектичний, гер­меневтичний), загальнонаукові (аналіз та синтез, системно-структурний, моделювання, абстрагування, формально-логічний, історичний) та спеціальні методи, що викорис­товуються у правознавстві (методи тлумачення норм права, юридико-догматич­ний, порівняльно-правовий).
Результати досліджень. Аналіз європейської практики дозволив зробити висновок, що антиконкурентні обміни інформацією найбільш імовірні на ринках, які є прозорими, висококонцентрованими (особливо, олігопольними), простими та стабільними, де іноді з’являються нові гравці, у тому числі через істотні вхідні бар’єри на такі ринки. Підприємства, що беруть участь в обміні інформацією, у біль­шості випадків однорідні з точки зору їх вартості, асортименту продукції, частки ринку. На ринках з такими характеристиками створюються сприятливі умови для підприємств щодо укладання негласних угод, успішного моніторингу їх виконання та застосування санкцій за ухилення від домовленостей. За таких умов результат розвитку конкурентних відносин внаслідок інформаційного обміну залежить як від початкових характеристик ринку, де відбувається обмін, так і від можливих змін цих характеристик, які можуть виникнути через обмін інформа­цією. Тому необхідно аналізувати не тільки початкові характеристик ринку, на якому відбувається обмін інформацією, але й прогнозувати розвиток ринкової ситуації без такого обміну.
Висновки. В Україні існує необхідність розробки й ухвалення Керівництва з обміну інформацією між конкурентами, яке буде сприяти підвищенню поінформо­ваності бізнес-спільноти (у тому числі асоціацій та торговельних палат), правників, суспільства в цілому про основні аспекти оцінки конкурентним відомством інформаційного обміну між конкурентами в контексті дотримання конкурентного законодавства з метою сприяння добросовісній підприємницькій діяльності, захисту конкурентного середовища та підвищення добробуту споживачів.
 
Ключові слова: обмін інформацією, мовчазна згода, узгоджені дії, конкурентне законодавство. 

ПОВНИЙ ТЕКСТ (PDF)